Історична довідка

В історії розвитку цивілізації відбулося кілька інформаційних революцій, які спричинили до кардинальних перетворень у суспільних відносинах через зміни в сфері обробки інформації та внаслідок яких суспільство придбало нові якості. Першу революцію пов’язують з винаходом писемності, друга (середина XV століття) була викликана винаходом друкарства, третя (кінець XIX століття) була обумовлена можливостями поширення електричного струму, завдяки яким з’явилися телеграф, телефон, радіо і телемовлення. Четверта революція (70-і рр. ХХ століття) пов’язана з винаходом мікропроцесорних технологій і появою персонального комп’ютера, комп’ютерних мереж і систем передачі даних (інформаційних комунікацій). Четверта революція дала старт впровадженню інформаційних технологій в різні сфери діяльності людини, що і визначило появу цілої низки нових наукових напрямів. Одним з них є фармацевтична інформатика (фармакоінформатика).

Фармакоінформатика – новий комплексний науковий напрямок, який об’єднує досягнення в області інформаційних технологій з завданнями фармацевтичної науки та індустрії лікарських препаратів. Теоретична і практична сучасна фармація інтегрується з досягненнями в різних областях науки, в тому числі і в інформаційних технологіях. Така інтеграція визначила виникнення фармакоінформатики, основні напрями якої визначаються практичними завданнями розвитку фармацевтичної галузі. 

Фармацевтична освіта та кадрове забезпечення. Завдання фармакоінформатики в цьому напрямку включають такі питання: створення систем інформаційної підтримки процесу фармацевтичної освіти і забезпечення його переходу на модульно-рейтингову систему відповідно до Болонської декларації; розвитку інформаційних сервісів інститутів післядипломної освіти на підставі ведення електронного національного реєстру фахівців фармацевтичної галузі; розвитку теоретичних і практичних, методологічних та організаційних аспектів впровадження дистанційних технологій фармацевтичної освіти; створення авторських електронних підручників і дистанційних курсів з фармацевтичних дисциплін; створення віртуальних практикумів; розвитку методів комп’ютерного тестування і методів аналізу результатів тестів; розробки сучасних засобів баз даних і знань для фармацевтичної освіти; створення інформаційної системи оцінки, моніторингу та контролю якості фармацевтичної освіти.

Фармацевтична наука. Для цього напряму характерні наступні завдання фармакоінформатики: створення систем інформаційного забезпечення для розвитку всіх напрямків фармацевтичної науки: фармакології, фармакогнозії, фармакокінетики, фармакодинаміки, фармакоекономіки і т.д.; розробка оригінальних комп’ютерних технологій і методів статистичного аналізу на всіх етапах створення і впровадження нових лікарських препаратів і активних фармацевтичних інгредієнтів (діючих речовин), фармакологічних і фармацевтичних досліджень їх властивостей; доклінічного і клінічного вивчення лікарських препаратів; розвиток інформаційних ресурсів для впровадження методів біоінформатики, генної інженерії та нанотехнологій в процес створення ліків нового покоління.

Виробництво лікарських препаратів і активних фармацевтичних інгредієнтів. Основними завданнями фармакоінформатики для цього напрямку є: розвиток сучасних підходів до впровадження інформаційних систем на фармацевтичних підприємствах відповідно до вимог GMP і ISO, нових технологічних і програмних засобів функціонування інформаційних систем підприємств; розвиток статистичних методів управління якістю на всіх етапах виробництва лікарських препаратів, включаючи питання моделювання економічної діяльності підприємств, валідації та контролю комп’ютерних засобів, що використовуються в технологічних процесах; стандартизація інформаційних систем фармацевтичної галузі, в тому числі програмного забезпечення що ними  використовується.

 Забезпечення якості лікарських препаратів. Для цього напрямку можна виділити наступні завдання фармакоінформатики: розробка сучасних інформаційних систем управління якістю на всіх етапах виробництва і обігу лікарських засобів відповідно до вимог GLP, GCP, GMP, GDP, GPP; створення і впровадження інформаційних технологій, які забезпечують проведення зовнішнього моніторингу контролю якості виробництва; розробка інформаційних ресурсів для протидії виробництву та поширенню фальсифікованих лікарських засобів.

Оптова та роздрібна реалізація лікарських препаратів. В цьому напрямку основними завданнями фармакоінформатики є: створення програмних ресурсів і баз даних інформаційної системи підтримки діяльності національних фармацевтичних підприємств на основі єдиного електронного каталогу товарів, послуг, постачальників, продажів і цін з щоденною інформацією; розробка національного торгівельного веб-майданчика реалізації лікарських препаратів; розробка принципів функціонування інформаційно-програмних систем для аптечних підприємств (інтегруючих бухгалтерський облік товару з роботою електронних контрольно-касових апаратів, штрих-декодерів і RFID-рідерів; спеціалізованої інформаційною системою для зберігання і поновлення довідкової інформації по реєстрації та класифікації лікарських препаратів; з програмами для цінового аналізу та формування замовлення; базами даних постійних клієнтів і т.п.); впровадження в аптечну практику комп’ютерних експертних систем фармацевтичної опіки та попередження використання несумісних лікарських препаратів; забезпечення інформаційної підтримки рекламної діяльності реалізації лікарських препаратів відповідно до вимог та рекомендацій ЄС, включаючи програмні ресурси інтернет-реклами; впровадження принципів і технологій електронної комерції в фармацевтичній галузі.

Єдиний інформаційний простір. Головним завданням фармакоінформатики для цього напрямку є створення і підтримка інформаційних ресурсів фармацевтичної галузі в рамках єдиної національної комп’ютерної мережі МОЗ України з метою забезпечення виробників фармацевтичної продукції, оптово-посередницьких підприємств, аптечних установ, медичних і фармацевтичних, науково-педагогічних працівників, споживачів об’єктивною, оперативною, повною, обґрунтованою, доказовою і доступною інформацією, спрямованою на підвищення якості життя населення. Інформаційні ресурси національної фармації повинні об’єднати електронні бібліотеки вищих навчальних закладів фармацевтичного і медичного профілів; централізовані спеціалізовані інформаційні бази даних; електронні версії періодичних видань фармацевтичної галузі; веб-сайти всіх організацій галузі, включаючи державні адміністративні служби, в єдиний структурований інформаційний простір.

Методи фармакоінформатики, як наукового напрямку, умовно можна розділити на наступні групи: методи класичної інформатики, методи комп’ютерного моделювання, методи математичного програмування, статистичні методи і методи створення експертних систем. До методів класичної інформатики відносяться: методи класифікації та кодування інформації; методи активного накопичення (перетворення) інформації, включаючи методи її стиснення; методи розпізнавання образів; обробки інформації в реальному масштабі часу; методи регламентації доступу зовнішніх користувачів до інформаційних баз даних; методи захисту інформації при її передачі по відкритих каналах зв’язку. Застосування перерахованих методів в задачах фармакоінформатики вимагає врахування специфіки фармацевтичної галузі: діючих стандартів, встановлених правових вимог і т.п. Методи комп’ютерного моделювання: комп’ютерна графіка; комп’ютерне конструювання із застосуванням молекулярного дизайну нових активних фармацевтичних інгредієнтів із заданими властивостями; комп’ютерна візуалізація нанооб’єктів; комп’ютерне проектування автоматизованих систем управління технологічними процесами підприємств; комп’ютерна реалізація експерименту.

Методи математичного програмування, що використовуються з метою знаходження оптимального рішення: лінійний, нелінійний, дискретний, параметричний, стохастичний, динамічний аналізи і методи багатокритеріальної оптимізації. Статистичні методи: методи описової статистики, які використовуються для виявлення центральних тенденцій процесів; багатовимірні статистичні методи, що дозволяють проводити класифікацію об’єктів (дискримінантний аналіз), виявляти однорідні групи (кластерний аналіз), проводити прогнозування (регресійний аналіз), контролювати якість виробничих процесів (індустріальна статистика) і т.д.

Методи, що застосовуються для створення експертних систем, можна представити таким чином: методи отримання знань; методи представлення знань в системі; методи управління процесом пошуку рішення; методи обґрунтування (пояснення) прийнятого рішення. Цей набір методів повинен бути доповнений методами розробки інструментальних засобів створення оболонок експертних систем на основі мов програмування високого рівня. Одним з напрямків розвитку експертних систем є використання технологій штучного інтелекту, серед яких найбільшого поширення набули технології нейронних мереж.

З огляду на важливість сучасних завдань фармакоінформатики і їхню соціальну значимість в підготовці фахівців для фармацевтичної галузі, з ініціативи ректорату Національного фармацевтичного університету та проф. Пєнкіна Ю.М. кафедра інформаційних технологій, новостворена в структурі університету в 2004 році, з 1 вересня 2007 року була перейменовано в кафедру фармакоінформатики